Специфіка матеріалів для харчового обладнання
- корозійностійкі сталі, харчові полімери та інші матеріали, що використовуються в харчовій промисловості.
Особливості процесів виробництва продуктів харчування:
Технологія виробництва харчових продуктів істотно відрізняється від інших хіміко-технологічних виробництв. Жодна інша галузь промисловості не висуває такі ж високі вимоги до процесів виробництва, як галузі харчової промисловості. Для всіх процесів виробництва продуктів харчування, починаючи від отримання та обробки сировини до транспортування та викладання готової продукції на полицях магазинів, розроблено суворі нормативи та директиви, обов'язкові до виконання.
Важливою особливістю технологічних процесів харчових виробництв є необхідність дотримання санітарно-гігієнічних вимог, пов'язаних із охороною здоров'я потенційних споживачів.
Специфічні умови харчового виробництва, такі як: наявність корозійно-активних харчових середовищ; регулярне використання миючих та дезінфікуючих розчинів; підвищені температури та суттєві перепади тиску визначає особливі вимоги до підбору матеріалів для використання у конструкції технологічного обладнання.
Вимоги до харчового обладнання:
Промислове харчове обладнання, зважаючи на специфіку застосування, повинно відповідати ряду технологічних вимог: бути стійким до хімічного, фізичного і термічного впливу, у зв'язку з чим, для, в промисловості.
До компонентів індустріального харчового обладнання пред'являються досить жорсткі вимоги, закріплені на законодавчому рівні та зумовлені такими факторами, як: гігієна виробництва та безпека здоров'я потенційних споживачів, запобігання активності бактерій та часті профілактичні роботи.
Деталі та компоненти харчових машин та апаратів повинні:
- мати поліровану, гладку, безпористу внутрішню поверхню;
- не містити шкідливі речовини, які можуть проникати в продукт;
- не служити живильним середовищем для патогенних мікроорганізмів;
- не погіршувати органолептичні властивості готової харчової продукції;
- Забезпечувати безпеку біологічної цінності товарів;
- легко піддаватися плановому миття, чищенню та дезінфекції;
- не вступати в реакцію з різними видами лугів та кислот.
Також, харчове обладнання має забезпечувати захист харчових продуктів, у процесі обробки, від забруднень із довкілля. При цьому воно має бути функціональним, зручним та ефективним.
Матеріали для харчового обладнання:
Розглядаючи процес взаємодії сировини та харчових продуктів з матеріалами з яких виробляють харчове обладнання, враховуються три важливі фактори: нейтральність матеріалу по відношенню до оброблюваного харчового продукту (відсутність впливу харчового продукту на матеріал); нейтральність продукту до впливу на нього матеріалу; працездатність матеріалу з погляду виконання вимог технологічного процесу.
Матеріали, що використовуються у технологічному обладнанні харчових виробництв, можна умовно розділити на чотири основні групи:
- конструкційні матеріали для деталей харчового обладнання, які не мають прямих контактів із харчовою сировиною або продуктом;
- матеріали для деталей обладнання, що мають безпосередній контакт з сировиною, що переробляється, або харчовим продуктом;
- зовнішні захисні покриття для деталей, що мають контакт із сировиною, харчовим продуктом, миючими або дезінфікуючими засобами;
- пакувальні матеріали для споживчої та транспортної тари.
Матеріали, з яких виготовляють будь-яке харчове обладнання для індустріального виробництва продуктів харчування, повинні, в обов'язковому порядку, бути нешкідливими для здоров'я споживачів готової продукції, відповідати вимогам виробничої гігієни та бути допущеними для використання на підприємствах харчової промисловості.
Корозійностійкі сталі:
Так склалося, що найбільш поширеним матеріалом, який найчастіше застосовують виробники харчових машин та апаратів, є легована корозійностійка, так звана, "нержавіюча" сталь.
Сучасною наукою створено безліч видів нержавіючих сталей, придатних до використання як конструкційні матеріали для створення харчового обладнання. Вибір конкретної марки сталі залежить від корозійних властивостей продуктів або хімічних засобів, що контактуються з даним матеріалом. Найбільш поширеними марками нержавіючих сталей є аустенітні сталі: AISI-304, AISI-316 та AISI-316L. Дані сорти корозійностійких сталей мають високі гігієнічні, механічні та технологічні властивості, до того ж вони мають привабливий зовнішній вигляд.
Завдяки цим властивостям нержавіючі сталі є матеріалом, який схвалений як сировина для виготовлення обладнання для виробництва, зберігання та транспортування харчової продукції.
Кольорові метали та сплави:
Поряд з корозійностійкими сталями в харчовій промисловості широко використовуються кольорові метали та їх сплави: алюміній, титан, мідь, бронза, латунь та багато інших. Ці метали використовують: для виробництва основних та допоміжних деталей харчових машин, механізмів та апаратів, для виготовлення трубопроводів та ємнісного обладнання. Алюміній також широко використовується для упаковки харчових продуктів.
Однак, на відміну від корозійностійких сталей, кольорових металів і сплавів застосовують регламент, який кожного виду продукту визначає дозволені або заборонені до застосування матеріали. Наприклад, мідь дозволена до застосування у кондитерському устаткуванні, але заборонена до застосування у технологічному обладнанні молочних заводів. Алюміній допускається до застосування в молочній промисловості загалом, проте заборонено його використання у харчовому устаткуванні, призначеному для виробництва молочних продуктів для дитячого харчування.
Кольорові метали та сплави повинні проходити обов'язкову перевірку та отримувати дозвіл на їх застосування у технологічному обладнанні для виробництва конкретних видів харчових продуктів.
Харчові полімери:
Різноманітні за складом та структурою харчові полімери використовують у харчовій промисловості, як: конструкційні матеріали або покриття для харчових машин та апаратів; тарапакувальні матеріали; консервні лаки та емалі; ущільнювальні прокладки; рукави продуктопроводів; транспортерні стрічки; підшипникові вузли та багато іншого.
Популярність полімерів, як конструкційний матеріал для виготовлення деталей харчового обладнання, обумовлена низкою властивостей: висока міцність; стійкість до корозії; хороша оброблюваність; мала вага; тривалий термін експлуатації; естетичний зовнішній вигляд та інші.
Крім того, широке поширення харчові полімери отримали як матеріал для пакування різних харчових продуктів.
Додатково:
Комплексна оцінка взаємодії харчових продуктів та різних матеріалів проводиться органами МОЗ та суворо регламентується, з точки зору охорони здоров'я потенційного споживача. Для кожного виду харчового продукту визначено матеріали, допущені або заборонені до контакту з ним, і відповідно до застосування у процесі виробництва.
